Види та методи економічного аналізу
29
З М І С Т
Вступ…………………………………………………………………….стор.3
І. Предмет і види економічного аналізу
1. Предмет і завдання економічного аналізу………………………….стор.5
2. Основні категорії економічного аналізу……………………………стор.6
3. Види економічного аналізу………………………………………….стор.9
4. Зв'язок економічного аналізу з іншими
науками і дисциплінами………………………………………………..стор.12
ІІ. Метод і методика економічного аналізу
1. Аналітичний метод…………………………………………………..стор.12
2. Деталізація……………………………………………………………стор.13
3. Порівняння……………………………………………………………стор.14
4. Моделювання…………………………………………………………стор.15
5. Балансовий метод…………………………………………………….стор.15
6. Елімінування………………………………………………………….стор.16
7. Статистичні методи…………………………………………………..стор.21
8. Економіко-математичні методи……………………………………. стор.23
9. Інші методи……………………………………………………………стор.23
ІІІ. Інформаційна база економічного аналізу..……………………... …стор.23
IV. Організація та етапи економічного аналізу………..…………... …стор.27
Висновки…………………………………………………………………стор.29
Використана література……………………………………………… ..стор.31
Вступ
Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння теоретичних питань, ключових термінів і категорій дає змогу приступити до оцінювання та розв'язування нагальних проблем виробництва і підвищення його ефективності.
Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.
Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, та об'єктивною оцінкою їх виконання.
Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідість втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.
В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує небхідне обгрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи - з іншого, є основою планування діяльності підприємства.
Усі виробничі та фінансові процеси, а також загальні результати діяльності підприємства повиння належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує й інша форма контролю - наступний. Він здійснюється як ревізія фінансового-господарської діяльності роботи підприємства, як тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження підприємств.
В СРСР економічний аналіз почав формуватися в 20-30 роках як підсумковий розділ бухгалтерського обліку. Необхідность розвитку методів аналізу зумовлювалася потребою в оцінюванні бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці у галузі бухгалтерського обліку першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємства, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Звідси й перша назва курсу “Аналіз балансу”. Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву “Обліковий аналіз”. Отже, певною мірою можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку, або “обліковства”.
У 40-х і наступник роках розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання, поряд із даними існуючої інформації, планово-нормативної, технічної та інших видів інформації зумовили зміну й цієї назви курсу. Його стали називати “Техніко-економічний аналіз”, “Аналіз господарської діяльності” і, нарешті, “Економічний аналіз.”
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а з часом формуанню його як самостійної дисципліни? По-перше, це пов'язано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського обліку і впровадження типових форм звітності. По-друге, було скасовано “комерційну таємницю” і, отже, полегшено доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє, у період непу підприємства знову були переведені на комерційний розрахунок, тобто на засади самоокупності, поновилося бажання вивчати та аналізувати результати їх господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і результатів їх господарської діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм сприяла роботі з упровадження аналізу, дала змогу розробити чимало єдиних єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.
Головною метою та завданням курсової роботи можна вважати повне висвітлення форм та методів економічного аналізу.
ПРЕДМЕТ І ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Предмет і завдання економічного аналізу
Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Економічний аналіз як її галузь, природно, теж має справу з певною їх частиною, а точніше, з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визнання цього поняття. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств та установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни у цілому.
Об'єкти аналізу, на відміну від предмета, - це передусів окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об'єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва тощо.
Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, утворюють його зміст.
Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі пов'язуватиметься одне поняття - резерви. У зв'язку з цим перед економічним аналізом з самого початку були поставлені такі завдання:
1). Оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;
2). Виявлення і визначення величини внутрішьногосподарських резервів.
Згодом життя висувало й інші завдання, розв'язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку даного курсу. Найважливіше серед них - сприяння оперативному управлінню
